У Всесвітній день ментального здоров’я, який відзначатиметься 10 жовтня, КНП «Володимирецький ЦПМСД» долучився до реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініційованою першою леді України Оленою Зеленською.
Ментальне здоров’я – це ресурс, який допомагає людині жити, адаптуватися та відновлюватися. В умовах війни турбота про нього стала такою ж важливою, як фізична безпека. Ми крок за кроком будуємо систему підтримки ментального здоров’я, інтегруючи її в усі сфери життя. Надважливою складовою цього процесу є формування культури, в якій піклування про власний психоемоційний стан стає щоденною звичкою.
Цього року акцент спрямовано на щоденні способи підтримки ментального здоров’я, зокрема через загальну ідею «Дотики підтримки».
Формати прояву дотиків підтримки:
- Тілесні – дотик, обійми, рука на плечі;
- Предметні – речі з історією (іграшка, листівка);
- Побутові – турбота у щоденних деталях (бутерброд у холодильнику, квітка у вазоні);
- Соціальні – допомога в магазині, мисочка з водою для тварин;
- Духовні – молитва, тиха присутність, спільне мовчання.
Чому важливо фіксувати теплі дотики підтримки?
Відповідають українські та міжнародні соціологічні дослідження:
- Рівень щоденного стресу та тривоги майже вдвічі вищий у людей, які не мають якісної соціальної підтримки;
Люди з низьким рівнем соціальних зв’язків у 6 разів частіше оцінюють своє життя як «страждання»; - Люди з міцними соціальними зв’язками в 3 рази частіше оцінюють своє життя як «процвітаюче» (матеріальний, емоційний та духовний добробут);
- Дорослі, які часто спілкуються з близькими, є більш адаптованими. Здатність ділитися з рідними як хорошими, так і поганими подіями, прямо пов’язана з вищим рівнем психологічної адаптованості;
- Обговорення почуттів і переживань з батьками сприяють більшій адаптованості дітей до стресу. Діти, які рідко обговорюють свої почуття з батьками, мають більше труднощів у подоланні стресу;
- Батьки дітей, які краще адаптуються до стресу, активно залучаються до їхнього життя: розмовляють про почуття, діляться власним досвідом, пояснюють ситуацію, проявляють фізичну підтримку, як-от обійми.
- Покажіть свої теплі моменти підтримки, щоб кожен і кожна могли впізнати себе, згадати свій дотик, свою розмову, своє «я поруч». І відчути силу теплих дій. Бути поруч – це вже багато!
